ВІТАЄМО, ДРУЖЕ!
(ЯКЩО ВИ ДОСЯГЛИ ВІКУ, З ЯКОГО ОФІЦІЙНО ДОЗВОЛЕНО СПОЖИВАТИ АЛКОГОЛЬ).
У 1740 р., коли Сполучені Штати ще складалися із тринадцяти колоній, родина Боем, вирішивши здійснити мрію про колоніальне життя, вперше дісталася Америки. Через сорок вісім років вона перебралася у місця, що нині є центральним Кентукі, й американізувала своє німецьке прізвище, змінивши його на «Бім». Спекотне літо, м’яка зима й джерело води у вапняку зробили їх новий дім ідеальним для... ви правильно здогадалися — для вирощування кукурудзи. Не те, про що ви подумали, чи не так? Не хвилюйтеся, скоро почнеться й частина про бурбон.
Наприкінці XVIII століття німецькі, шотландські й ірландські поселенці у Західній Пенсильванії вже виготовляли житнє віскі за рецептами, привезеним з батьківщини. Однак коли уряд США почав заохочувати переселення на захід та вирощування кукурудзи, багато хто зібрав родину й перебрався у регіон Кентукі у Вірджинії (так, знаємо, то були дивні часи). Серед цих фермерів був і Джейкоб Бім, який, як і інші, використовував рецепт віскі свого батька, щоб переганяти надлишок кукурудзи у новий, солодший різновид напою. Так народився бурбон.
Можливо, найкращим рішенням, яке будь-коли приймав Джейкоб Бім, був продаж бурбону. Він продав свою першу бочку браги Old Jake Beam Sour Mash у 1795 р. — лише через три роки після того, як Кентукі став штатом. Його бурбон швидко набув популярності серед місцевих жителів — чимале досягнення, зважаючи на те, що на початку XIX ст. Кентукі налічував близько 2 000 дистилерій.
У 1820 р. Джейкоб Бім передав дистилерію своєму кмітливому сину Девіду Біму. У цей історичний період бурбон було практично можливо розповсюджувати лише у найближчих околицях, тож замість того, щоб розливати його у пляшки та продавати в магазинах, як ми це робимо зараз, люди просто приносили власні глечики у дистилерію, щоб наповнити їх прямо з бочки. Девід, однак, передчував прийдешні зміни, і тому завбачливо розширив дистилерію для майбутнього зростання і переходу з вертикальних перегінних кубів до перегінних кубів безперервного циклу з надбудованою колоною, щоб забезпечити безперервне виробництво. Він також перейменував бурбон Old Tub®, щоб привести у відповідність до назви дистилерії.
З появою поїздів і пароплавів, виробники бурбону тепер могли поставляти свій товар за межі околиць, що підвищувало обсяги продажу. Однак це розширення ринку створило нову проблему: бракувало бочок. Не маючи їх вдосталь, виробники почали розливати його у вживані діжки з-під риби й оцту. Таке рішення викликало очевидні і вкрай несприятливі небажані ефекти. На щастя, невдовзі виявилося, що обпалювання цих бочок зсередини усувало неприємний запах і робило їх придатними для зберігання віскі. Ось яким чином дистилятори вперше почали використовувати бочки з обпаленого дуба.
Оскільки подорожі у ті часи були справою неквапливою, після того, як бочки вантажили у пароплави, що вирушали у Новий Орлеан, бурбон мав час всотатися в деревину й екстрагувати карамелізовані цукри, які утворилися в ній внаслідок обвуглювання. Це надавало ефектного карамельного присмаку й золотистого кольору віскі, і швидко зробило його надзвичайно популярним. Невдовзі люди почали запитувати про цей новий вид віскі за місцем, звідки воно прибуло: «старе віскі з округу Бурбон».
Давайте перенесемося у 1854 р. Успадкувавши дистилерію від батька, Девід М. Бім забажав скористатися популярністю бурбону, яка щойно почала зростати. І, дізнавшись про плани щодо розширення залізничної лінії, він переніс дистилерію до округу Нельсон, штат Кентукі, давши їй назву D. M. Beam & Company. Тепер, опинившись у лічених ярдах від нових шляхів, він міг відправляти бурбон Old Tub як на північ, так і на південь. А розливаючи й позначаючи етикеткою кожну пляшку, він почав перетворення свого бурбону на національний бренд.
Під час Громадянської війни бурбон сягнув такої популярності, що навіть генерал Улісс С. Грант став його палким шанувальником. Є свідчення, що завдяки успіху генерала президент Лінкольн сказав про нього: «З’ясуйте, що він п’є, і надішліть ящик цього напою решті генералів».
У 1894 р. Джеймс Борегард Бім — для друзів і родини Джим Бім — зайняв місце батька, Девіда М. Біма, у родинній дистилерії. На той час Old Tub був одним із перших національних брендів бурбону. На початку XX ст. марка Old Tub і бурбон вцілому продовжували зростати й розширюватися, розвиваючи жорсткі стандарти виробництва і якості. А у 1920-ті Сухий закон усе це різко зупинив. Бурбон фактично збанкрутував на понад десять років.
Уявіть, що ви все життя йшли до єдиної мети, лише для того, щоб вам раптом сказали, що ця мета більше не є законною. Саме це сталося з Джимом Бімом. На 13 років Сухого закону він був змушений відмовитися від справи свого життя. Це позначило той єдиний раз у нашій більше ніж 220-річній історії, коли родина не виготовляла бурбон. Немає потреби казати, що на той час історія бурбону стала на паузу. Та Джим Бім не здавався. Щоб утримувати родину, він спробував видобувати вугілля й вирощувати лимони. На наше щастя, йому не надто вдавалося ні те, ні інше.
Проте у цей час у родині Бімів таки сталося дещо хороше. Дочка Джима, Маргарет, вийшла заміж за Фредеріка Букера Ное. Їхній син, Фредерік Букер Ное ІІ, підхопив естафету родини Бімів, ставши майстром дистиляції.
Коли Сухий закон нарешті було скасовано у 1933 р., Джим Бім не святкував. Натомість, будучи уже у зрілому віці 70 років, він додав газу. З допомогою друзів і родини, Джим Бім всього за 120 днів власними руками повністю відбудував свою дистилерію у м. Клермонт, штат Кентукі. Але цю подію він не відзначав, бо прагнув, щоб перший напій, який він спробує через 13 років після заборони, був його власним бурбоном. У 1935 р. була готова перша партія бурбону після Сухого закону, і, оскільки у Джима більше не було прав на назву Old Tub, він продав першу нову пляшку як Colonel James B. Beam Bourbon. Нарешті чоловік, якого називали «Полковником-легендою», міг відсвяткувати перемогу.
Втративши назву Old Tub та спостерігаючи, як багато інших брендів бурбону загубилися в історії під час Сухого закону, Джим Бім ревно дбав про майбутнє свого напою. Знаючи, що майбутнє залежить від фірмового смаку його бурбону, він навіть про всяк випадок приносив додому слоїк дріжджів на вихідні. Ми і досі все ще використовуємо той же штам дріжджів, і праправнук Джима Біма все ще забирає його додому кожних вихідних. Те, що здійснив у свій час полковник Джеймс Б. Бім, справедливо увінчалося тим, що пізніше, у 1935 р., його син Т. Джеремі повторно заснував винокурню під назвою Jim B. Beam Distilling Company і назвав наш бурбон Jim Beam® на честь батька.
Спочатку Т. Джеремі «Джере» Бім допомагав батьку вести родинний бізнес після відкриття нової винокурні, а офіційно перебрав керівництво у 1946 р., одразу після закінчення Другої світової війни. Невдовзі по тому, не бажаючи залишити жодного співвітчизника без бурбону, він почав розсилати ящики Jim Beam американським військовослужбовцям, дислокованим за кордоном. Тоді він цього ще не знав, але цей жест представив бренд Jim Beam усьому світу, заклавши підвалини для того, щоб під його керівництвом напій став найпопулярнішим у світі бурбоном.
Як і Джим Бім, бурбон успішно стартував із того місця, де його застав Сухий закон. У 1938 р. м’ятний джулеп було представлено як традиційний напій Кентукського дербі, що ще більше роздмухало полум’я. Того ж року винокурня Jim Beam Distillery випустила свій другий продукт — житнє віскі Jim Beam® Rye, більш суху й пряну версію солодшого родича-бурбону. У 1954 р. компанія Jim Beam Distilling Company відкрила другу винокурню за 10 миль (16 км) по дорозі на Бостон, штат Кентукі, щоб задовольнити зростання попиту на бурбон. А у 1964 р. бурбон досяг зеніту слави, коли президент Ліндон Б. Джонсон оголосив його «національним спиртним напоєм Америки».
Пам’ятаєте, ми згадували, що в часи Сухого закону дочка Джима Біма Маргарет вийшла заміж за представника родини Ное? Чудово. Тепер перенесемося у 1960 р. Поки брат Т. Джеремі Карл Бім працював майстром дистиляції на клермонтській дистилерії, сина Маргарет, Фредеріка Букера Ное II, призначили головним майстром дистиляції на дистилерії в Бостоні, штат Кентукі. Уже через п’ять років Букер заповнив мільйонну бочку Jim Beam. Незважаючи на це грандіозне досягнення, виробництво бурбону занепадало: споживачі відмовлялися від нього на користь більш очищених спиртів на кшталт горілки, джину і жахливих винних коктейлів. Не бажаючи здаватися, Букер вдався до нововведень.
У 1978 р. Букер вивів на ринок Jim Beam Black® — бурбон із надзвичайним характером і смаком. Але це була лише розминка перед тим, що відбувалося далі. Букер почав створювати бурбон так, як це робилося на початку: малими партіями. І у 1987 р. він перевернув усю гру з бурбоном з ніг на голову, випустивши Booker’s® — перший крафтовий бурбон Jim Beam. Нефільтрований, чистий, розлитий безпосередньо з бочки, він зовсім не нагадував те, до чого люди звикли. І ціна в 35 доларів за пляшку (що сьогодні відповідає приблизно 73 доларам) виявилася відповідною очікуванням ринку.
Випуск Booker’s був лише першим кроком у змінах, запроваджених Букером Ное. У 1992 р. він випустив крафтову колекцію Small Batch Bourbon Collection®, доповнивши перший крафтовий бурбон такими марками, як Baker’s®, Basil Hayden’s® і Knob Creek®. Цей період інновацій дав нове життя бурбону як класу напоїв і сприяв тому, що марка Knob Creek® стала найпопулярнішим у світі бурбоном екстра-преміального класу.
У 1992 р. Букера заступив його син і наш теперішній головний майстер дистиляції — Фредерік Букер Ное ІІІ. Після цієї зміни вартових Фред Ное став майстром дистиляції родини Бім у сьомому поколінні, а у 2005 р. він заповнив десятимільйонну бочку бурбону Jim Beam. Однак Фред зробив набагато більше, ніж наповнення рекордної кількості бочок. Як і батько, він полюбляє нововведення, тож у 2009 р. випустив напій Red Stag від Jim Beam®. Цей лікер із чорної вишні, настояний на бурбоні Jim Beam Kentucky Straight Bourbon Whiskey, став цілковитою несподіванкою для світу бурбонів. І цим започаткував новий виток у дослідженні можливостей, які пропонує бурбон.
На хвилі успіху лікеру Red Stag, у 2011 р. Фред випустив Jim Beam® Devil’s Cut® — дещо містичний бурбон, виготовлений із рідини, захопленої деревиною під час витримки. Неначе підбиваючи його до нових звершень, і Devil’s Cut®, і Jim Beam Black® у 2012 р. одержали золоті медалі на Всесвітньому конкурсі спиртних напоїв у Сан-Франциско. Після цього Фред створив ще цілу низку нових напоїв і пляшок обмежених серій.
У 2013 р. Фред Ное випустив Jim Beam® Signature Craft 12-річної витримки і Jim Beam® Distiller’s Masterpiece — нові версії головних досягнень його батька у мистецтві створення крафтових спиртних напоїв. Пізніше, у 2015, він представив Jim Beam® Apple, який невдовзі став найпопулярнішим у світі ароматизованим віскі.* І, нарешті, у 2016 р. Фред знову вніс інновацію у світ бурбону, створивши Jim Beam® Double Oak — бурбон, що дозріває двічі, щоразу у нових обпалених дубових бочках. Що й казати — Фред мав багато роботи. Але це ще далеко не все. Він і досі продовжує закріплювати місце бренду Jim Beam в історії — і як першовідкривач, і як класик.
*Ароматизований бурбон № 1 — 1. Звіт Nielsen xAOC+, показник обсягу продажу в доларах США за рік, що закінчився 12.02.2017.
Поки Фред Ное давав жару у світі бурбонів за допомогою нових технологій, смаків і остаточної обробки напоїв, у 2007 р. Конгрес США оголосив вересень «Національним місяцем спадщини бурбону». А 3 жовтня 2012 р. ми переформатували туризм заради бурбону, відкривши Jim Beam American Stillhouse — копію дистилерії 1940-х років, завдяки чому заново створили й розширили експозицію для відвідувачів. Це швидко зробило дистилерію у Клермонті одним із найпопулярніших серед туристів місць у Кентукі.
Як Перша родина бурбону, ми стояли біля витоків, коли все розпочалося. Проте ми ніколи не спочивали на лаврах. Постійно впроваджувати інновації, завжди піднімати бурбон на нові висоти — ось шлях Jim Beam. У свою 225-ту річницю ми не маємо наміру це змінювати. Навіть поки ми сидимо тут і пишемо свою історію, наступне покоління сумлінно наслідує приклад усіх тих, хто був перед ними, опановуючи знання від азів до досконалості. Що ще важливіше — вони навчаються переосмислювати їх заново і по-новому.
Щоб відчути смак, який принесе нове покоління, пропонуємо спробувати Little Book® — так би мовити, взяти пляшку в руки. Обидва варіанти цього віскі, створеного Фредді, сином Фреда Ное, виготовлені в обмеженій кількості, було розпродано невдовзі після випуску.
Для більш повного викладення історії марки Jim Beam видання American Still Life пропонує історії від наших майстрів із дистиляції, розповіді про кожен сорт бурбону та багато іншого.
